Підготовка до ЗНО










СХЕМИ ДО ТВОРІВ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ




























































Літературні угрупування

Літературні угрупування кінця ХІХ – поч. ХХ ст.
Покутська трійка: В.Стефаник, Лесь Мартович, М.Черемшина.
“Молода муза” (Львів): Остап Луцький, Петро Германський, Василь Пачовський, Богдан Лепкий, Сидір Твердохліб.

Літературні угрупування 20-х років ХХ ст.
Символістські угруповання: “Біла студія”, “Музагет”, “Гроно”Футуристські групи: “Фламінго”, “Комкосмос” (перейменована на “Аспанфут”), “Нова генерація”.

Угрупування “попутників” (“буржуазних”):
“Ланка” (1924-1926 рр.Київ): В.Підмогильний, Є.Плужник, Б.Антоненко-Давидович, Т.Осьмачка, Б.Тенета, Г.Косинка.
Була реорганізована в МАРС (“Майстерня революційного слова” 1926-1934 рр.).
ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури1926-1928 рр., Харків): утворена з ініціативи М.ХвильовогоКерівники: М.Хвильовий, М.Яловий, О.ДосвітнійПредставники: М.Бажан, О.Довженко, М.Куліш, В.Сосюра, П.Тичина та інші.
«Неокласики» (“гроно п’ятірне”Київ): М.Зеров, П.Филипович, М.Рильський, М.Драй-Хмара, О.Бургардт.

“Пролетарські” угрупування:
“Гарт” (1923-1925 рр.)керівник – Василь Еллан-БлакитнийЧлени: Володимир Сосюра, Павло Тичина, Микола Хвильовий, Олександр Довженко.
“Плуг” (Харків)керівник – Сергій ПилипенкоЧлени: Наталя Забіла, Дмитро Бедзик, Володимир ГжицькийГоловна мета – масовість.
“Молодняк” (1926-1932 рр.): С.Воскрекасенко, І.Гончаренко, Я.Гримайло.
ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників): І.Кулик, І.Микитенко, І.Ле, Л.Смілянський та ін.

«Пролетарський конструктивний реалізм» 50-х – 70-х років:
“Шістдесятники”: Д.Павличко, Ліна Костенко, В.Симоненко, І.Драч, М.Вінграновський та ін.
“Київська школа”В.Голобородько, М.Воробйов, В.Кордун та ін.
“Вісімдесятники”: Ю.Буряк, В.Герасим’юк, О.Забужко, Л.Таран, І.Римарук та ін.

Літературні угрупування 80-90-х років ХХ ст.:
“Бу-Ба-Бу”: Ю.Андрухович, В.Неборак, О.Ірванець.
“Нова дегенерація”: С.Процюк, І.Ципердюк, І.Андрусяк.
“Пропала грамота”: Ю.Позаяк, В.Недоступ, С.Либонь.
“Західний вітер”: В.Махно, Б.Щавурський, В.Гайда, Г.Безкоровайний.
“ЛуГоСад”: І.Лучук, Н.Гончар, Р.Садловський.
“500”: М.Розумний та ін.
“Червона фіра”С.Жадан, Р.Мельників, І.Пилипчук.

Література емігрантів ХХ – поч. ХХІ ст.:
“Празька школа” (Прага): О.Ольжич, Ю.Дараган, О.Теліга, Є.Маланюк, Л.Мосендз, О.Лятуринська, Н.Лівицька-Холодна, О.Стефанович та ін.
МУР (Мистецький український рух, створений у 1945 р.Німеччина): Є.Маланюк, У.Самчук, І.Багряний, Т.Осьмачка, В.Барка, Ю.Косач та інші.
Нью-Йоркська група (Нью-Йорк): Б.Бойчук, Б.Рубчак, Ю.Тарнавський, П.Килина, Е.Андієвська, В.Вовк та ін.



ЗНО (демонстраційний тест, поглиблений рівень)





У чому основна відмінність між оцінюванням ЗНО у 2014 та 2015 роках






1. Найважливіша відмінність ЗНО-2015 – в іншому принципі побудови рейтингового балу та встановлення іншого прохідного балу. Якщо раніше за умови отримання сертифікату зі 124 балами ти міг подавати документи до вишу, то відтепер цей показник – 100.
2. Раніше 100 балів ти отримував просто за те, що з’явився на тестуванні й пройшов його. У 2015 році умовою отримання навіть мінімальних 100 балів і сертифікату про складання ЗНО є пороговий бал. Його визначають спеціалісти ЗНО після складання тесту і рахують від основної маси результатів.
3. Як він рахується? За кожне питання тесту надається певна кількість балів (для розрізнення будемо називати їх очками), які потім переводяться в рейтингову 200-бальну систему. Раніше він рахувався за найвищим показником набраних очок – тобто згори вниз. Зараз пороговий бал фактично визначатиметься знизу вгору, з орієнтацією на основну масу вступників.
4. Якщо ти набираєш визначену кількість очок, ти долаєш пороговий бал, складаєш ЗНО і отримуєш відповідну кількість балів за рейтинговою системою (100-200 балів).
5. Якщо ти не набираєш визначену за мінімум кількість очок, ти не здобуваєш порогового балу, а отже – отримуєш не сертифікат про складання ЗНО, а лише документ про те, що брав участь у ньому, але його не склав

Що можна брати із собою на ЗНО в аудиторію?
Нічого, окрім ручки та прозорої пляшки з водою! Ніяких пристроїв, канцелярії, приладдя тощо! Виняток становить лише тестування з хімії, на якому учасникам роздають довідкові таблиці. Це таблиця періодичної системи Д. Менделеєва, таблиця розчинності кислот, лугів, солей у воді та електрохімічний ряд напруг.

Яка різниця між базовим та поглибленим рівнями ЗНО?
1. Те, який рівень ти маєш складати, визначається тим, що саме вимагає обрана тобою спеціальність.
2. Сертифікат з поглибленим рівнем ЗНО дає можливість подавати й на ті спеціальності, де вистачає базового. Базовий не підходить там, де вимагають поглибленого.
3. Поглиблений тест – це фактично базовий + кілька додаткових завдань.
4. В тесті з української мови й літератури додаються 4 і 5 частини. Четверта містить додаткові тестові питання з літератури, п’ята – аналіз тексту з української мови з відкритими питаннями (треба дописати кілька речень).
5. В тесті з математики на поглиблений рівень додається 6 завдань, з яких на чотири треба вписати правильні відповіді, а до двох написати повне роз’язання задач.
6. Відкриту частину тесту поглибленого рівня (відкриті питання та роз’язання задач) перевіряє комісія.

Чи можна списати на ЗНО?

Теоретично можливо все. Однак уся система налаштована на максимальну чесність та відкритість складання тесту. Якщо спробу списувати помітять, ти будеш змушений покинути аудиторію, а результат тестування буде анульований. Тобто ціна списування занадто висока, щоб ми рекомендували тобі це спробувати.

Немає коментарів:

Дописати коментар